Розносить гул не мертвий крок центурій,
Стають у лави люди, не раби.
Надходить день від диму з шин похмурий,
Не хочеш рабства – щось бери й роби.
Здіймай свій дух, якщо себе не можеш,
Допоможи хоч словом, хоч плечем,
Бо українець ти – не подорожний,
Стає ж в країні жарко, аж пече.
Стає важливим – переформувати,
І актуальним – кращих на чоло.
Прийшла пора по справжньому мінятись
Самим, а також видалити зло.
Нові часи безкровних революцій
Уже червоним бризнули в сніги.
Нових героїв рве мороз колючий.
І де ж кінець, де кращі береги?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475704
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Мірошник Володимир