Твій гранатовий браслет
З переливами вогня,
Обів'ється по руках,
Сплячою змією.
Як перлину і смарагд
Бережу твоє ім'я,
З кожним подихом моїм,
Ти стаєш вже не моєю
Так повільно і байдуже
Заплітаються слова,
Як сказати ж не "прощай",
А оманливе- "до завтра".
Мене очікують дороги,
І сьогодні вже нова,
А ти живеш лиш так,
Як випадає карта
І ховаємось по волі
Чи то нашій чи твоїй,
У буденності простори,
(Світло меркне із лампад),
Цей гранатовий браслет,
В круговерті вогняній,
Оповість тобі про сонце,
Що повернеться назад
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475662
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Дмитро Сандула