Чи шлях нам цей пройти?
Хоч факели горять,
Запльовані хрести,
Над куполом стоять.
Розталий, жовтий віск,
Відспівані всі душі,
І чорний обеліск,
Нам зведений в калюжі.
Розмилася смолою
По небі чорна хмара,
І тонкою стрілою
Відблискується кара.
Не спи, і не ховай очей,
Бо ж бачити повинна ця душа,
Що серед зоряних ночей
Невпинно стелиться гроза.
А ми усі на ланцюгу,
Вростаємо корнями
В гнилу, розорену землю
І правимо піснями.
Спотворені усі,
І що ж казати далі,
Собі самому тай чужі
В боях безсило впалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475659
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2014
автор: Дмитро Сандула