Україно! Україно!
Християнський люде!
Чому тебе уб́ивано?
Що з тобою буде?
Не зникає ще твій ворог.
Ще роса. Де ж сонце?
Не панує ще вкраїнець
У своїй сторонці.
Влада твоя - ворог твій
Тебе розпинає,
А в народу волю, волю
Святу забирає.
Заковує у кайдани,
Наповняє тюрми
Лиш за правду, за Майдан.
Починає штурми.
Горить Київ. Вибух, вибух!
Брат стріляє в брата.
Кладуть хлопця в домовину.
Порожніє хата.
Стоїть мати заплакана:
"Сину любий, сину!"
І пращає єдиного,
І кладе в могилу.
Повбивали їх. Лишивсь
Київ у руїні.
А герої? Слава їм.
Слава Україні!
Уставай, народе мій!
Україно мила!
Маєш силу, маєш міць.
Доки будеш гнила?
Львів стоїть, Черкаси встали,
Люд з колін піднявся.
"Банду геть! Ми ще не вмерли!
Наш протест почався!"
Досить гинути в ярмі,
Досить загибати.
Уставай, народе мій!
Піднімайся, брате!
Уперед, брати, вперед!
Боротьба чекає.
З нами Бог, і правда з Ним,
І воля святая.
Просімо в Бога тої волі,
Просімо доброго кінця,
Бо ми - люд Божий, а Украйна -
Обітованная земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475553
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2014
автор: taras_dds