Вже тисячний раз обіцяю забути...
Брешу я собі...
Маячня в голові...
Чи, можливо, все мало так бути?..
Я жива, я ще дихати можу,
Я сміюсь,
Я борюсь,
Але сумніви душу тривожать...
Хотілось пірнути щосили на дно,
В темноту,
В пустоту...
Тобі б́́у́ло тоді все-одно...
Якби ж можна було в одну мить
Відпустить,
Все простить,
Клік - і серце уже не болить...
А мені залишається маску щасливу вдягнути...
Крізь перлини з очей,
Самотність ночей...
Бо нічого вже не повернути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475439
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Perfectly_Parallel