[i]акровірш Михайлу Гаврилюку[/i]
[b]В[/b]ижити, брате, у пеклі сучаснім –
[b]О[/b]сь де та сила, народ що веде.
[b]Л[/b]ихо чекає на нелюдів-блазнів,
[b]Я[/b]тір кидають які на людей.
[b]А[/b]нгел-вигнанець захоплює душі;
[b]Б[/b]рат, ти манкуртам-катам не схиливсь!
[b]О[/b]сторонь пекло здавалося вужчим… .
[b]С[/b]ила козацька здіймається ввись!
[b]М[/b]абуть, крізь пекло тяжіє дорога
[b]Е[/b]ри народної в час нелегки́й.
[b]Р[/b]азом здобудем таку перемогу,
[b]ТЬ[/b]охкає Серце Господнє в якій.
-Я́тір – риболовне знаряддя типу пастки;
-Манку́рт – людина без знання історії свого народу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475403
Рубрика: Акровірші
дата надходження 27.01.2014
автор: Oleg Kolibaba