Ще недавно ми весну вітали:
Яблуні і квіти зацвіли.
От чого ми з вами не чекали:
Це - дарунку справжньої зими.
Так. Погода, ніби-то нівроку.
Веселіше трохи стало жить.
Та щось підмивало ненароком:
Чи хотіла цим нас обдурить?
І зненацька потяглися хмари.
Затягли весняний білий світ.
Це зима пустила свої чари...
І красу накрив холодний сніг.
Як тут упиратись злим морозам?
Ні! Не врятувати ту красу.
Але вірю я отим прогнозам:
Ще лелеки принесуть весну...
Зупинилась віхола спочити.
Крила поскладала на пеньку.
Хіба можем зиму ми судити,
За весняну витівку таку?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475294
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Н-А-Д-І-Я