Холодні голови, серця гарячі…
Натхненні волею, терплячі,
Морозним днем прокинулися сплячі,
І знов за сином мати плаче…
За тим, що свято вірить в диво,
За правду бореться невміло,
Що в бій кидається сміливо,
Та вірить в доленьку щасливу,
Як вірили під Крутами діди.
Чиї видніються сліди?
То спогади кривавої війни,
Що завітала в гості мило.
Де тої правди нам знайти?
Для України щастя досягти?
Там помирає син за діло,
І поховають з сумом його тіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475248
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2014
автор: Apis