Я подивлюсь у чисте небо,
Згадаю рай, згадаю болі.
Тягнеться воно безмежно.
Небеса...Там так багато волі.
Знаю, не раз ти згадав мене,
Не раз приходила до тебе сном.
Наших спогадів ніхто не відніме.
Де ти? Як ти, моя любов?
Небо... Воно таке прекрасне,
Хочу полинуть птахом туди
Троянда у моєму серці не зів*яне
І у тебе не перестане цвісти.
Ранкова роса оживляла день.
Ці миті бувають такі красиві.
Давай одне одного за руку візьмем,
Разом ми точно будемо щасливі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475008
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2014
автор: Ірен Сьомик