Не будуть тепер на нашім полі
Топтатися ворожі коні
Не будуть рости тут бур’яни
Один до двох і ви в могилі
В могилі за гріхи, які робили
Й за правду, що творили козаки.
За шаблі в руках, які блищали
За дух, який ми відновляли
За очі, налиті Україною
І кинувши у глиб всі рани
Й життя, Господом Богом дане
Вони билися, щоб зватися людиною.
І наша Січ є наша воля
На землі, облитій кров’ю
На рідній, батьківській землі
За кожний подих у грудях
За наший подих, не в словах
Козаки виборювали ці дні.
Прокинувшись на чистому повітрі
Ми зрозуміємо, що жити
Ми можемо завдяки козакам
Бо мужні руки й серце сильне
Цю Україну нам робили
І принесли славу всім вікам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474982
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.01.2014
автор: John Rashe