Я дихав твоїми легенями,
Дивився твоїми очима…
Я був твоїми натхненнями,
І янголом за плечима!
Шукав тебе я на площах
Луцька,Чорткова,Львова…
Ішов до тебе на прощу,
Чекав від тебе хоч слово!
Натомість лиш тиша:
Мовчання і безгоміння…
Мене ти навіки лишиш,
За мурами розуміння:
Відчуженості і злоби,
Байдужості абсолюту…
Ти сонце найвищої проби,
Різновид моєї спокути!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474921
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.01.2014
автор: Той,що воює з вітряками