Ідеш вперед - стріляють в спину
Кидають камінь, мов граніт,
Летить щось дике на людину,
А з неба сиплеться лиш сніг.
Шалений крик і вихор бою,
Точиться кровна боротьба.
Країну люд відстоює собою,
Ціною власного життя.
А я стою пред Богом на колінах,
Молюся за дітей своїх щодня,
Щоби не бачить в їхніх спинах
Холодну зброю - чорного ножа;
Щоб братовбивства не побачить,
Щоб не відчути шум віків,
Щоб не побачить як маячить
Розп'ята правда на хресті.
А я стою молюся і ридаю:
Немає правди, де ж тоді життя?
Коли брат брата убиває,
Уже немає каяття.
Я - Україна, ненька рідна.
Я не в сльозах, я вся в крові,
Стою пред вами на колінах.
Спасіться ті, хто ще живі.
В кого жевріє чесне слово,
І гімн звучить у голові.
В кого не втратиться дар мови
У правній вольній боротьбі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474753
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.01.2014
автор: несвідомий