Розмови, тихі гори...
Затори на моїх овшорах.
Всі штори - закриті, я на море.
А море мене розморить,
Проторить і гонить.
Штормить, промокла нить,
Не спить, кипить...
І втопить лиш на мить.
Думками я з вами,
З важкими сумками.
Багами? Чи в храми?
Тікаю, чекаю...
І цукор без чаю.
Я знаю, що маю
Усе що тримаю,
До краю!
Як втрачу, заплачу.
Коли я побачу їхню віддачу
Усім я пробачу...
Втомився, простився
Закрився, заплакав, пролився.
Дощами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474654
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2014
автор: іВан Мандибура