Боженьку,там гинуть чиїсь діти,
Їх в мороз водою поливають.
Дай ти владі нині зрозуміти,
Чому камінь замість серця мають.
Матір Божа,вислухай молитви,
Поможи ти моїй Україні.
Щоби не даремно цим убитим
З раю визирати щохвилини.
Котра ненька звірів годувала?
Певно,не повірить,як побачить,
Що рука синочка катувала
Тих людей...Господь,ти їх пробачиш?
Боженьку,хай сплять усі у ліжку,
А не мерзнуть мокрі на морозі...
Поможи їм Боженьку в цю нічку.
А що ми?..Молитися всі в змозі...
Ти послухай,мій народ найкращий,
Працьовитий і талановитий...
Тих..Катів...Колись пробачиш...Нащо
Всіх своїх...Водою так залити?..
Боженьку,ти чуєш-плаче мати
За синочком,що кати вбивали?
Як його хотіла б ще обняти...
Та на цвинтар хрест йому поклали...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474582
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Відочка Вансель