[i]пам'яті Сергія Нігояна та загиблих 22 січня[/i]
Віддав життя за волю України;
Віддав життя, невинну ливши кров… .
За що сатрапи влади воєдино
Здирають серця вольовий покров?!
Вони вдають, що голосу не чують,
Звиваються під стінами Кремля.
Все так не буде, гріх на їхній шкурі
Не змиє навіть півночі земля.
Душа болить, на волю серце рветься;
Заплачена така уже ціна,
Що серце, плачучи, таки, бува, озветься,
А перед ним глуха лише стіна.
Часи моїх років патріотичних!
Додайте духу стороні добра.
І в єдності, брати мої, не знищить
Нас жоден тут “совковий демократ”.
Віддав життя… . А ми стояли з миром.
Віддав життя, не вчувши смак його.
І для одних, можливо, став кумиром,
Для інших… Господи, не дай цього́!
Не будуть ваші смерті позабуті;
Народ сказав: немає вороття.
І хай ми правдою озброєні, по суті,
Та йдем вперід, бо в тій ціні – життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474561
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Oleg Kolibaba