між злом й добром блукають душі
одна із них і я
між пеклом й раєм заблудились
одна із них і я
усі шукали прихисту в надії
я разом з ними
усі безперестанку йдуть
я разом з ними
ідуть всі мовчки, тихо
ідуть, очуй не піднімуть
ідуть, куди нсамі не знають
і з ними поруч я блукаю
опинилась тут недавно
питала щось - ніхто не чув
я може й тихо розмовляла,
але ж і тишина навкруг
так було тихо...
вуха нам гуділи
ми всі хотіли щось сказать,
але неначе язика пришили
і ми всі мовчки все гляділи
із стінки в стінку, так як грань
і не стомились ноги
нам зупинитись не дано
а ми і не жаліли ноги
де ми були, що тут робили?
всі очі все питали в стінах
чекали чуда начу діти
хоч діти були й серед нас
так хтось звернув!?
щось сталось?
цікаво стало всім навкруг
як так(!), він міг зірватись,
із ланцюга своїх підков...
to be continue...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474496
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Sam Holgon