Зайдеш у хату – нібито світлиця,
Столи стоять у білих скатертинах,
І у кутку велика чорна скриня
Багатства й щастя зо три міхи зичить.
І хазяї одягнені святково,
І оксамити, і парча, єдваби,
Вкривають плоть, але такі незграби -
Душа геть гола і покрита кров'ю.
До столу кличуть - прогощайтесь гості!
Ось вам і їсти, й пити - що захочеш!
А всі мовчать - бояться взяти ложку,
А десь дзвенить ножів залізо гостре...
Напригощали, так що вже не лізе,
А душі їхні не нап'ються крові...
Зайдеш у хату - ніби всі здорові,
Одне але - душа - притулок бісів
У хазяїв. Розпаслися на святі,
І вже зі столу зникла скатертина,
Крадуть своє у себе і у сина...
Зайдеш у хижу - нібито проклята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474418
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2014
автор: Siya