Відчиняю двері
У країну снігу і вітру
Не так як відкривають консерви
Сардини в олії чи оселедець
Не так як відкривають
Слоїк з вишневим варенням
Не так відчиняють двері в шафу
Де висить пальто –
Старе пальто, що поїла міль
І потріпана куртка,
Що багато бачила –
Звісно, не руїни Бастилії,
Але багато.
Я відчиняю двері
Як відкривають Америку
Чи незачесану Бразилію
В якій аборигени
Літають над сельвою
Накурившись якогось зілля
Я відчиняю двері
Як відкривають книгу
Якій дві тисячі літ
Як відкривають вікно
Щоб пустити світло
У комірчину, що зроду
Його не бачила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474256
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2014
автор: Зморока А М