Почорніло небо, темнота.
Земля спить, спочиває
Та заснути не може дитя, --
сльозами ся заливає.
Чи долею кинуте воно?
Чи бо домівлі немає?
"Чому серед поля ти одно?
Де ж мати твоя гуляє?"
"Нема мати і не моя ця земля
Сірою хмарою закинутий,
Все рідне забрала війна,
А мені зосталось боротись і тужити.
PS. Діти не мають страждати через інтриги та амбіції дорослих дядечок і теток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474151
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2014
автор: Катерина Українка