Завіяли снігом дороги
Небесні січневі митці
І праліси, і перелоги,
І кригою вкриті пороги
На древній далекій ріці...
Яка неограненим скарбом
Тече у обіймах полів...
Побільше б лиш білої фарби,
Зостатися в пам'яті карбом,
Не зникнути в вихорі днів...
Не вкритись стальною корою,
А помахом яблуні віт,
Щасливою диво-весною
Промовити: „Бог із тобою!
А, правда, чудовий цей світ?!”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473932
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Віктор Банар