Хурделиця налетіла
Зла й простоволоса,
Очі снігом заліпила,
Що не видно й носа.
Допалася як собака:
Гризе і кусає,
Мене, хлопця-небораку,
З дороги збиває.
Як візьму та розізлюся
На оці тортури,
То річками розіллються
Білі кучугури.
А якщо ще я надмуся
Та відкрию рота,
То на небі розійдуться
Хмари, що навпроти!
Гнів у небо мій полинув,
Мов почула хмара,
Бо уже через хвилину
Віхоли не стало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473916
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 20.01.2014
автор: Мірошник Володимир