Було трохи сумно, а то вже й не смішно...
Все менш жартівливих складається віршів.
Бо ж знову те саме, то друга Антанта –
Тепер більш підступна. І брата на брата
Цькує, насилаючи заходу псів.
Земля наша й руки – одна в неї ціль.
На землю – хазяїн, на руки – кайдани.
Тоді вже так хороше й радісно стане.
Тоді вишиванки одягнемо й в поле
Чуже, бо свого вже не бачить ніколи.
Ти кажеш – то воля...
Бери її – їж,
Тобі ще підсолять.
Тож бався в престиж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473914
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Аня Муравська