іноді вірші тромбуються у венах немов кров,
і дихання стає більш сиплим, важким.
це сурмить надлюдська втома
десь під куполом діафрагми.
світло місяця змішане з тьмою неба -
кава з молоком.
я п'ю її очами крізь пройму вікна,
допоки не прийде світанок
і не відкриє мою грудну клітку
власним ключем,
щоб зменшити тиск...
профілактика,
приурочена до дня повного місяця -
ритуальне віршепускання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473899
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Maria Volkova