А у душі ідуть дощі,
І небо в темно-сірих хмарах.
Скоріш минув би день і прийшла ніч,
І я сховалась у її мрійливих чарах.
І мріяла би я про нескінченні ночі,
Про літній зорепад і про ласкаві очі,
Про ніжні руки і п́алкі поцілунки...
Нажаль, не знаю я ось цих дарунків.
Я тільки мрію й думаю про тебе,
І кожну ніч „з тобою” засинаю.
Повір, не можу жити я без тебе,
І у коханні я згораю.
Сьогодні на душі вирує ураган,
І серце хоче утекти на волю.
Залишив ти мене й не знав,
Що кохаю я тебе до болю.
2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473892
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Jana Vladi