Коли любов поселиться у серці,
Не зможемо її не відчувать.
І ми зрадіїм їй, немов веселці,
Не будемо над нею жартувать.
Не кинем на поталу і морозам.
Не будемо у бруд її топтать.
Наперекір весняним зливам, грозам,
Що це святе. Ми будем пам"ятать.
Якщо ж чуття розіб"ється, як склянка,
І ми його не будем рятувать,
То не любов, а просто обіцянка,
Що має здатність просто так зникать.
Любов прощає все, вона всесильна.
Не може безневинно катувать.
Не селиться вона в душі чорнильній,
Яка за втратою не буде сумувать..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473823
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2014
автор: Н-А-Д-І-Я