Як і інші, ти дивився на синів свого народу:
Одні гинуть за Вітчизну, другі варять воду.
І оті, що варять воду, на крові жирують,
Тих, хто бореться за правду, тут же і плюндрують.
На заваді стоять гроші, чи їх честь триклята?
Мають владу, але честі... Та не можуть мати.
Як ти бачиш, не змінилась доля України,
Але досі ще високі гори й полонини!
Дух козацький ще жевріє, і горять серця!
Та ж не всв ще поважають матір і отця...
"Ви якого діда внуки?" - ти їх запитаєш.
А вони не знають досі. Батьку, уявляєш?
Досі пахнуть іще землі старою раною -
Глянь же, батьку, як ми будем битись з сатаною!
Ти писав, що тобі сниться панщина страшнюча,
Ну а зараз і не краще, суне все, як туча.
Вибач, батьку, та пройшло вже так багато часу,
Воля є, але не справжня, у осн́овній масі.
Як багато синів дужих билися за щастя,
Як багато дочок славних, так, як і та Настя*,
Оттоді небуло волі, але честь не вбили,
Дужі ж були! Вистачало... Вистачало сили!
І отож хай ворог знає,
З ким він справу має.
Живуть на землі великі люди, українці,
Й боряться із горем наодинці,
Серед них буду і я,
Це буде боротьба моя -
За тебе, батьку, і за щастя України,
І за високі гори й полонини!
Як же, батьку, тяжко жити, ти це добре знаєш,
Своїм мудрим, чесним словом, досі научаєш.
Глянь же, як тепер живеться - начебто єдині,
А ідеї розривають, кожна по шматині.
Розривають, та "не вип'ють живущої крові,
Серце знову оживає, і сміється знову".
Не журися, батьку любий, тебе не забудуть,
Щастя мирно, або кров'ю, все ж таки добудуть.
Двісті років, так багато... Якби тільки знати,
Чи така то наша доля, весь час воювати?
Якщо зброю ми тримаєм, якщо честь ще маєм,
Коли волю поважаєм, і ідею знаєм,
То ніщо нас не зупинить, щастя буде наше,
Не потрібна тоді буде ні Америка, ні Russia.
Запануєм, браття, тихо, у своїй сторонці,
І тебе, Тарасе, вічно, як те ясне сонце,
Пам'ятатимуть онуки, діти не забудуть,
В злагоді і без печалі, мирно жити будуть...
* - Анастасія Лісовська (Роксолана)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473714
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.01.2014
автор: Сашко