Сон незворушний землю окутав
Зорі розсипав,несміло постукав.
Розважливо глянув в стомлені очі,
Зникають турботи в мелодіях ночі.
Море прозоре таке неозоре,
Бездна глибини,як в дзеркалі зорі.
Місяць чарує шляхом блискучим
Бентежні акорди такі неминучі!
Ночі безвільні,кому ви відомі?!
Ноти холодні пронизані болем.
Радість безжурна,що стопи хитає,
П'янить "водою",а потім,зникає...
Миті грайливі,рухи безладні
Сон присипляє душі незграбні.
Тихо спливають думи наївні...
Мені би небо,волю,я вільна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473703
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: Tan Ko