Я не вмію про тебе будь-що писати
Чи кричати в нікуди на перехрестях.
І не те що тобі забагато честі:
Просто зрадницько скиглять річниці-дати.
Так токсично тонути у назвах вулиць,
В тьмяних спогадах вбивці серійного - міста.
Все одно, із якого ти зліплений тіста:
Головне, що ми колись (!) розминулись.
Перестань не снитись бордовим небом,
Заливати виходи кислотою.
Я люблю прокидатися не собою,
Прикидатись крихкою. І це ганебно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473687
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: Fairytale