У центрі Києва гримить.
Кінець прийшов терпцям народним.
А влада з того собі кпить.
Їсть сало, розумом холодним
Шукає ще якийсь закон,
Щоби поповнить святотатство.
Тут кожен щось кладе на кон -
Хто волю, хто своє багатство.
Святилась зранечку вода,
Неслась молитви в небо стрічка.
З обіду гнів, немов орда,
Понісся, мов весняна річка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473684
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.01.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)