Чи є у світі де держава,
В якій над правдою б і правом
Сидів крадій?
Чи є у світі більш добріший,
Більш роботящий і бідніший
Народ, чим мій?
Звідкіль, як круки налетіли,
По-своєму загомоніли
Нахабні й злі?
Чому чужинці правлять знову
І топчуть нашу рідну мову
На цій землі?
Загублять нас не суховії,
А президенти-лиходії
І їх куми.
За що повинні ми страждати,
Усім народом потерпати,
Як від чуми?
Я дав вам землі якнайкращі,
Я дав вам клімат підходящий,
Я дав вам геніїв і силу,
Кохання і жінок вродливих.
Я дав вам мову величаву,
Щоб збудувать міцну державу.
На жаль, не сталось того дива.
Все зрада й жадібність згубила.
І знову брата брат вбиває,
Країну розбрат розриває.
Торгують з ворогом душею,
Сестрою рідною й землею.
То схаменіться ж, добрі люди!
Бо може статись, пізно буде.
Поки ловитимете гаву,
Свою проґавите державу.
Не слід на небо воздихати
І суду Божого чекати.
Допоки кожен буде скраю,
Не бачить вам земного раю.
11. 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473466
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: привіт