Знов піднімися, Тарасе,
З ночі, з могили устань,
Бачиш земля простяглася,
Вільна від горя й страждань.
Зникли хатки саморобні,
Зникли серпи і вози,
Раб учорашній сьогодні
Вільний, не має сльози.
Сивий Дніпро не впізнати,
Там, де пороги гули,
Гребель високі загати,
Вдалеч вогнями пішли.
Малоросії немає,
Зникли із ніг ланцюги,
І Україну єднає
Праця, що є навкруги.
Є в нас гіганти - заводи,
В полі гудуть трактори,
І під зорею свободи
Інші цвітуть прапори.
Що таке космос, ракети,
Слів ти таких не чував,
І для всієї планети
Гість найдорожчий ти б став.
Ні, ми тебе не забули
В новій народів сім`ї,
Знову і знов спом`янули
Ми заповіти твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473431
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2014
автор: Анатолій Сулим