Кому свято, кому горе,
Що тут говорити,
Хто свиню собі заколе,
Кому сльози лити.
Залишилось сиротою,
Порося без мами,
Вмилось гіркою сльозою,
Воно між котами.
Вони люблять сиротину,
Пестять, лижуть, гріють,
Виростять собі дитину,
Певно марно мріють.
Не за нявкає свиня,
Муркати не буде,
Інша в неї геть рідня,
Все добре забуде.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/516-porosya-sirota.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473256
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Антоніна Грицаюк