Крізь свою пихатість ти не бачив неба,
А вона без тебе, а вона без тебе...
Крізь мільйони слів ти шукав в ній тишу
Говорив не кину, в горі не покину.
Крізь думок мігрень лікував гангрену,
А вона жила у своïй арені.
Ти збирав листи і палив слова,
А вона жила, всеодно жила
Ти курив Вінстон, запивав Мартіні,
А вона ходила в тебе ніби в тіні.
Ти топив себе у розвагах диких,
А вона шукала людей не дволиких.
Декілька думок, пару слів прощальних,
Ти від сліз не змок, хоч вони й прощальні.
09.08. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473224
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Alia