ЗГУБА-ЗАЗНОБА

Заяскровіло,  замайоріло
у  синій  далі  ясним  вогнем.
Заголосило  затужавіле
жіноче  серце  за  молодцем.

Не  забуває,  та  не  почує
сумних  мелодій  слова  прості.
Кигиче  чайка,  кує  зозуля
і  вік  минає  у  самоті.

Почуй,  козаче,  вертай  додому,
бо  опустіє  життя  твоє.
Хто  порадіє  тобі  старому,
коли  і  жінка  не  пізнає?

Не  наробився  дурний  бурлака.
Пустіє  хата,  сім’ї  нема.
На  сіні  виє  чужий  собака.
Біліє  тім’я.  Іде  зима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473187
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 17.01.2014
автор: I.Teрен