Вокзальний вірш

Вокзал.  Роздоріжжя.  Вибір.
Каридорами  люди  блукають.
Вихід  у  інший  вимір.
Їдеш  туди,  де  чекають...
А,  власне,  хто  -  не  важливо:
Родич,  людина,  місто...
Десь  зупинитись,  можливо?
На  правильний  потяг  сісти?
Їхать  туди,  куди  треба,
А  не  туди,  куди  хочеш?
Не  вештатись  просто  неба?..
Просто  заплющую  очі.
В  цім  безперервнім  потоці
Умовностей  і  зобовязань
Людина  на  кожнім  кроці
Сама  собі  в  камері  вязень.
Сама  собі  пути  будує:
Ланцюги,  кайдани,  диби...
Хтось,  може,  колись  поміркує:
А  чи  існує  вибір?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473183
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Aisling