Я просто жінка!
Українка
До всіх кінцівок - рук і ніг.
Нового часу я хвилинка,
Своєї совісті батіг!
Я поетеса від народу!
у генах пам"ять бережу
Історію свого пра-роду,
Якому чесно я служу!
Нехай не Леся , і не Ліна,
Мені не треба пишних лавр,
Але в душі є те,безцінне,
Що Бог мені подарував.
Це - біль за долю України
І боротьба без каяття,
Й бажання діяти неспинно
Заради світлого життя.
Стою і стукаю.Почуйте
І душі, й вуха відчиніть,
Зневіру у собі зруйнуйте,
Вогонь у серці запаліть!
Разом - ми воля, мужність, сила,
А той , хто хоче нас зламать,
Зламає ікла й "хижі крила"
Бо ми міцніш за бісу рать.
Велику дулю силам чорним
Дадуть нащадки козаків...
Я просто жінка, невгамовна,
Як течія Дніпра -ріки.
Народу я свого світлина,
Його коралові вуста.
І хто наважиться хустину
На них напнути- винен сам..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473170
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 17.01.2014
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)