Ми живемо сьогодні спонтанно,
Бо не прагнем ввірватись вперед
І розслабившись нині майданно
Не гартуєм суспільний терпець.
І живемо, радієм, співаєм
Та не зрушиться глухо стіна
Аж допоки її не здовбаєм -
Доки радість ще наша сліпа.
Треба взятись за руки єднанно,
Щоби злупати грізну стіну...
А наразі живемо спонтанно
І тупцюєм на місці в гробу.
17.01.2014 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473108
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Андрій Яремко-Ярий