Посеред ночі просипаючись мінливо,
До кухню треба йти - там кава,
Перед сном цілувати псевдо кохання,
Це прекрасно, бо немає ніякого зізнання...
бурхливі між нами ноти прощання,
Нові та забуті бажання,
Зустрічати в поспіху до ліжка,
Вести себе як лукава кішка...
я помилятись просто заморилась,
З мене випиті всі соки,
Але, знаєш, в мимохідних я не помиляюсь,
Вони зі мною всі гідні...
З ними краще, а ніж з тобою,
Ці цілунки та обійми більш іскристі,
Їх очі більше говорять правди,
А ніж твої дияволові...
Промовисте більше їхнє мовчання,
Ці звуки при займані коханням,
Ці нотки, що душі коливання
Збуджуючи мене і мої волання...
Але з ними немає трагедій.
В них не закоханий мій геній,
В них...а в них немає мене...
Бо все, що є, то є твоє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473074
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.01.2014
автор: Даша Піддубна