Для когось мандри - мана,фарс
для нас ін*єкція сильніше героїну
нам не потрібно відкривати Марс -
своїми кроками зміряєм Україну.
І крок за кроком сходимо угору
через холодну річку підем без страху,
бо нам вершини святістю собору
щораз тривожать помисли в шляху...
Товариші - ви вже давно рідня
Бо лиш в біді пізнаю брата,
хай доля не зітре нам дня
коли убили у собі аристократа...
Залізли в лямки і гайнули геть
де краєм світу манить горизонт,
і очі кожного забиті вщерть
як чим? Жагою здійснених пригод!
Нераз вже наші ноги відкривали світ
нераз блукали там де сходить сонце
на божім суді буде кольоровий звіт,
Наш кругозір не стримало віконце.
Мабуть ніколи я не пошкодую
про те що мовив якось "так",
тепер я спогади свої малюю
хоча і чую в спину - "тю, дивак".
І ці слова я шлю диванним людям -
впадіть з дивану і миніть поріг
сусіди хай ледачі вдома судять,
а ви у горах крикните - "Я ЗМІГ!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473000
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Турист