Я розриваючись падала до низу.



В  своїх  надіях  та  мріях,
Я  приміряла  на  себе  тебе,
Вдихала  грамми  кокаїна,
Щоб  позабути  це  все...

Як  від  страшного  сну  сполоханого  звіра,
Померла  навіть  надія,
Щастя  в  долонях  забавлялось,
Коли  наші  тіла  заплітались...

Я  вчора  ще  була  забута,
Сьогодні  вже  спокій  в  мене  увірветься...
Знов  зберігаю  трепетність  твою,
Коли  мені  всеодно....

Розриваючись  пилкою  диму
Я  шаленію,  я  на  вітрині,
Я  на  ніж  нариваюсь  уміло,
Коли  він  вривається  до  цього  понівичене  тіло...

Мої  думки  засорені  сподіваннями.
Те  що  ти  назвав  коханням,
А  потім  бездушно,  кинувши  вниз...
Ти  пішов  і  світ  мій  закрив....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472991
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Даша Піддубна