Надін

Все  на  світі  має  початок,  та  не  всьому  є  кінець,
і  тому,  напевно,  як  завдаток,  я  лишатиму  себе-тебе.
Тобі  все  рівно  сняться  сни  про  чорний  сніг.
Ти  дитина,  ти  царівна.  Він  тобі  не  оберіг.

Надін.  Надін.
Твоє  життя  -  моє  життя.
А  де  ж  та  точка  каяття?  немає  часу  на  дурну  сентиментальність.
Надін.  Надінь
своє  пальто  і  іди  геть.
Не  хочу  бачити  тебе.  Не  можу  бачити  тебе
і  припини  уже  цю  безвідповідальність.

А  знаєш,  треба  платити  за  дах.
А  знаєш,  треба  платити  за  тил
і  за  кров  не  з  твоєї  рани,  і  за  біль  не  твоїх  колін.
А  знаєш  -  він  уже  на  небесах.
А  знаєш  -  в  мене  не  вистачить  сил
пояснити,  чому  ти  одна,  ти  одна,  Надін!

Надін!  Надін!
А  де  ж  та  точка  каяття?  Немає  часу  на  життя,  немає  часу  на  
дурну  сентиментальність.
Надін.  Надінь
своє  пальто  і  іди  геть.
Не  хочу  бачити  тебе.  Не  можу  бачити  тебе
і  припини  уже  цю  безвідповідальність.

А  знаєш,  треба  платити  за  дах.
А  знаєш,  треба  платити  за  тил
і  за  кров  не  з  твоєї  рани,  за  хрести  не  твоїх  могил.
А  знаєш  -  він  уже  на  небесах.
А  знаєш  -  в  мене  не  вистачить  сил
пояснити,  чому  ти  одна,  ти  одна,
як  я!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472949
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2014
автор: Koricсa