У підхмар’ї відлунює свято,
Та все важчає серця політ.
Притрусила зима п’ятдесята
Душу сріблом досвідчених літ.
Вроди тіла галузка підтята,
А душа - сонця вигрітий плід.
Добре бути і дідом, і татом,
Не лишивши позаду сиріт,
Та усе ж набагато славніше,
Хоч одним би залишитись віршем
У розбитім печаллю єстві,
Оновити відрадне бажання,
Щоб не вмерла надія остання
На хиткій житія тятиві .
15.01.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472762
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 15.01.2014
автор: Рідний