Янка Купала, На суд

На  суд  вам,  книжники,  себе  я  віддаю,
Судіть  по  тих  статтях,  що  пише  ваш  закон;
Було  життя  мені  –  кріпаччини  полон,
Хоч  душу  не  давав  я  і  не  дам  стоптать  свою.

Минав  я  вашу  фарисейську  всю  сім’ю,
Мене  не  знищив  вашим  ідолам  поклон,
Коли  ж  з  грудей  і  вилітав  тяжкий  прокльон,
То  кляв  я  сам  себе  і  мук  своїх  змію.

Нічим  грішнішим  я  від  вас  грішить  не  знав,
Пив  чарку  кривди  і  терпіння  –  все  до  дна,
І  не  споганила  мене  облуда  ні  одна.

Один  лиш  гріх  на  душу,  наче  лев,  напав,
Проступок,  судді,  мій:  я  серце,  серце  мав!
Але  ж  чи  є  така  страшенна  в  цім  вина?!

Янка  Купала
На  суд  

На  суд  вам,  кніжнікі,  сябе  я  аддаю,
Судзіце  па  стаццях,  як  піша  ваш  закон;
Было  ж  жыццё  мне  -  узаконены  прыгон,
Хоць  я  не  даў  вам  і  не  дам  стаптаць  душу  сваю.
 
Мінаў  я  вашу  фарысейскую  сям'ю,
Мяне  не  збэсціў  вашым  ідалам  паклон,
Калі  ж  з  грудзей  і  вылятаў  пракляцця  стогн,
То  кляў  я  сам  сябе  і  мук  сваіх  змяю.
 
Нічым  грашыць  ад  вас  грашнейшым  я  не  ўмеў,-
Піў  чарку  крыўды  і  цярпення  -  ўсё  да  дна,
І  не  спаганіла  мяне  аблуда  ні  адна.
 
Адзін  грэх  толькі  лёг  мне  на  душу,  як  леў,
Праступак,  суддзі,  мой:  я  сэрца,  сэрца  меў!
Але  ці  ж  гэта  так  страшэнная  віна?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472712
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.01.2014
автор: Валерій Яковчук