Задзвеніли шибки у вікні,
Сон, як птах, від пострілу злякався.
Перший ранок у страшній війні
З горем і сльозами прокидався.
Серце стислось від передчуття,
Що найкращі дні уже прожиті.
Впали ціни на людське життя.
Щастя десь сховалось в дефіциті.
Біль від пряжки врізався навік,
Як притиснув тато при прощанні.
Захлинувся розпачливий крик
В відчайдушнім маминім риданні.
Кілька років стомлені лани
Смертю близьких рясно засівали.
Урожаї ж сироти війни
Все життя із тугою збирали.
І майбутнє на своїх плечах
Принесли з минулого в сучасне.
Хай у ваших молодих очах
Перемоги іскорка не згасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472447
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: привіт