Слова холодні, як камені у вічній тіні,
Погляд нездоланно далекий ховають вії.
Про що думаєш тепер?я ще в моді?
А пам"ятаєш...?дай сили і надії..
Наше літо, таке затишне тепле?
і було небо засіяне зорями-зорями
Мале кошеня довірливе і полохливе
сьогодні муркає суворими басами.
Знаєш, все минає крізь часи і простори,
залишаючи у пам"яті стежечки-сліди.
І нічого в світі не буває"просто так"
вибач, колисьлюбий, тобі пора йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472357
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2014
автор: Кавалева