Гудів майдан, ревів майдан,
Аж серце завмирало!
Ходив козак, мов той орел,
Бо серденько співало!
Бо ж враз в душі все ожило,
Що спало сотні років.
Вже чути силу у руці,
Є мужність, сила кроків!
Є сповідь серця у словах,
Вже Світ слова ті - чує!
НІ! Мати стара, у дранті
Вже "десь" не заночує!
Ой, мамо, ненечко, прости!
Надія плаче, воля!
Вмирають досі твої діти,
Що мріяли про долю.
Але не марні їх життя,
Не марна кров, ті болі!
Повернуть янголи святі:
Повагу, щастя, долю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2014
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)