Чужа наречена


Вона  сиділа  в  їхньому  кафе,  ковтала  сльози,
Кольорові  міждушевні  грози.
Вона  чекала  так,  неначе  вірила  в  життя,
Його  обличчя  все  без  каяття.
Вона  вже  звикла  до  поняття  "Одиначка"
Не  була  у  кохання  як  жебрачка,
А  він  обнімав  довгоногу  брюнетку,
Свою  нову  так  звану  німфетку,
А  за  день  все  вертався  до  неї:"Пробач,
Порятуй  же  мене  від  невдач"
Вона  мовчки  прощала,  руки  все  цілувала,
А  на  ранок  його  інша  знов  обіймала.
Вона  сотні  разів  пробачала,  чекала,
Бо  так  щиро  його  кохала,
А  він  грався,  та  думав  так  буде  завжди
Та  пішли  всіх  прощань  поїзди.
І  сьогодні  вона  у  кафешці  кохання,
Що  зчинило  по  собі  прощання,
Вона  часто  приходить  сюди  о  другій  годині,
Бо  кохає  його  і  донині.
Та  сьогодні  востаннє  сидить  тут  вона,
Завтра  буде  нелюбого  хлопця  жона
І  нестримно  течуть  сльози  рікою,
Тут  колись  він  казав  "Буду  завжди  з  тобою..."
Завтра  жде  вже  весільний  танок,
До  безумства  залишився  крок,
Та  це  краще,  коли  лиш  тебе  кохають,
Бо  тебе  завжди  вдома  чекають,
А  ти  мовчки  віддячуєш  за  доброту
І  даруєш  напівщирую  теплоту.
Допиваючи  кави  горнятко  маленьке
Вона  думала  про  своє  серденько,
І  вела  діалог  із  самою  собою,
Все  тушила  в  собі  боротьбою:
"Схаменися,  він  нам  не  потрібен,  не  плач!
Завтра  з  нами  вже  буде  щасливий  кувач!
Він  кохає  тебе  і  мене  одночасно  і  щиро!
Заживемо  з  тобою  безпечно  й  щасливо!"
А  серденько  неначе  усе  промовляло:
"Я  його  не  кохало  й  не  буду  кохати,
Все  життя  буду  іншого  тихо  чекати!"
За  хвилину  вона  крокувала  по  місту,
Не  надавши  словам  серця  змісту,
В  неї  зараз  багато  турбот  і  початок  нового
Все,  кінець,  не  вартує  минуле  нічого!
Він  позаду  ховався  від  її  очей,
Лиш  тепер  зрозумів  вартість  зустрічей,
Та  як  завжди  злякавшись,  вернувся  назад
Збудував  у  свідомості  купу  завад,
Так  закінчилось  їхнє  кохання,
Без  надії  тупе  сподівання-зітхання.
А  назавтра  -  чужа  наречена  вона
У  весільному  танці  кружля  як  весна.
Далі  інше  життя,  сім'я,  інші  турботи,  щаслива,
Він  ж  один  на  один,  хоч  кидайся  з  обриву.

17.10.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472287
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Alia