ДИВО-ЖІНКА

Закуталась  у  хутряне  тепло,
Лише  грайливо  визирає  носик.
У  коси  мерехтіння  заплело
Іскринки  від  танків  сніжинок  босих.

В  очах  її  -  крижинки  голубі,
А  на  вустах  -  спокуси  пелюсткові.
Весною  сяє  в  сірості  юрби,
Злетіти  манить  до  сузірь  любові.

Лиш  усмішкою  блисне  мимохідь,
Мов  кішечка,  примружившись  звабливо.
Неначе  зірка,  з'явиться  на  мить
І  зникне...  Залишивши  в  серці  диво.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472273
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2014
автор: Рижулька