По дорозі, я впізнаю в прозоре скло,
Знайомі стіни і стовпи,
За горизонтом лінії,
Споруди старої доби,
Дерева, так, як і колись,
Повільно дивляться у низ,
На всіх людей на різний бруд,
По місту все-таки пливуть,
Автобуси в своїй оправі,
Я визираю у вікно,
У нас є спільне, щось помітне,
Кому до цього діло є,
Мабуть нікому, це кіно.
Це фільми списані й забуті,
Відзняті долею, із часом навздогін,
І глядачів не обирають судді,
Глядацький зал поволі порожнів,
Сміявся в спини і хотів,
Розваг на день, не більше ніж на день.
- Актори в зал, знімаємо новий фільм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471988
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 12.01.2014
автор: Анатолій Сергійович Вихров