Я - ліхтар. Я бачу все і чую,
Непомічений ніким, я знаю більше,
Хоч і не прагну, але виходить, що шпигую
І що розчулить, то про те напишу вірші.
Я - ліхтар. Останній з того краю,
Де майже вже шосе, в кінці алеї,
Де вже дзвенять по коліям трамваї,
Одягнені у пафосні лівреї.
Я - ліхтар. Роками таємниці,
Палкі зізнання і щемкі образи
Архівами на пам'яті полицях
Я зберігаю сотнями щоразу.
І щодоби старі й нові обличчя
Кидаються в гармидер, в поспіх, в смог,
По переходам, по дорожнім, по узбіччям
Смакують келихи поразок й перемог.
Я - ліхтар. Я кожен день згораю,
Освітлюю з життів чіткі етюди,
Хоч і не прагну, але все ж спостерігаю
І добре, що про це не знають люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471835
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 11.01.2014
автор: Лія Ладижинська